Спеціальність 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка
Освітня програма "Супутники, двигуни та енергетичні установки"
Освітньо-кваліфікаційний рівень
- – бакалавр (термін навчання 4 роки);
- – магістр (термін навчання за освітньо-професійною програмою 1рік 4 місяці; термін навчання за освітньо-науковою програмою 1рік 9 місяців)
Форма навчання – денна
Базова підготовка бакалаврів відбувається з розширеним знанням англійської мови і включає знання з:
- Eлектроракетних двигунів (з розширенням підготовки з стаціонарно-плазмових, плазмово-іонних, електронагрівних двигунів та інш.);
- Енергетичних установок космічних літальних апаратів (з розширенням підготовки з мікросупутників та енергоживлення транспортних засобів);
- Іонно-плазмові технологій на базі плазмових прискорювачів.
Студенти вивчають теоретично процеси та технології, що протікають у енергорушійних, іонно-плазмових установках, мають
можливість безпосередньо опанувати кожен елемент систем, випробувати їх характеристики у навчально-наукових лабораторіях кафедри.
Курсові та дипломні проекти студенти виконують з використанням 3D-моделювання, досконало опановують сучасне програмне забезпечення, яке використовується для моделювання процесів та конструкцій космічної техніки.
Для виконання науково-дослідних робіт, що відповідають навчальній спеціальності, при кафедрі функціонує Міжгалузевий науково-технічний центр космічної енергетики і двигунів.
У розпорядженні студентів на кафедрі є сучасний лінгафонний кабінет, відеоклас, методичні кабінети, класи з сучасною комп'ютерною технікою та класи оснащені унікальними макетами та фізичними моделями елементів супутників, двигунів та енергетичних установок на яких проводиться наглядне вивчення космічної техніки.
Починаючи з другої половини ХХ століття ракетно-космічне двигунобудування є однією з найбільш передових галузей виробництва в усьому світі.
Сучасні ракетні двигуни і енергетичні установки є єдиним доступним для людини засобом проникнення в космос. Невід'ємним елементом будь-якого космічного апарату є енергетична установка, що включає в себе бортові системи і пристрої, що забезпечують вироблення, перетворення, накопичення і розподіл електроенергії для функціонування всіх систем на борту літального апарату.
У земних умовах малогабаритні двигуни використовуються як «технологічний інструмент» для:
- - різання і обробки граніту, бетону та залізобетону;
- - утилізаційної фрагментації об'єктів АКТ;
- - нанесення покриттів з металевих і неметалевих матеріалів на вироби промислового, побутового і медичного призначення, що дозволяє різко
- збільшити ресурс роботи виробів;
- - нанесення декоративних покриттів;
- - очищення поверхонь від різного виду забруднень, нагару, іржі та ін.
Знання комп'ютерних технологій проектування, доповнене глибокими знаннями про об'єкт проектування, дозволяє фахівцям бути затребуваними в будь-якому конструкторському бюро, НДІ, промислових підприємствах.
Міжнародне співробітництво між вченими, інженерами та студентами різних країн неможливе без знання іноземних мов, що особливо характерне для ракетно-космічної галузі, яка набуває все більш міжнародний характер, тому опанування вивчення інженерних навиків відбувається за освітньою програмою з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземна мова вивчається протягом усього терміну навчання з використанням сучасних методик і сучасного лінгвістичного обладнання. Це також дає можливість навчання студентам за обміном та дуальною освітою в університетах з якими співпрацює кафедра.
Університет має договори про обмін студентами з Великобританією, США, Німеччиною, Францією, Японією, Італією. Кафедра веде міжнародні проекти ТЕМПУС-ТАСІС, ERASMUS-Мундус.
Рівень підготовки наших випускників дозволяє їм успішно працювати в аерокосмічній, авіаційній галузі та в будь-якій області промислового виробництва і в сфері малого бізнесу. Профільні місця розподілу випускників: КБ «Південне» і завод «Південмаш» (м. Дніпропетровськ), завод транспортного обладнання (м. Харків), АТ «Хартрон» (м. Харків), АТ «Моторний завод» (м. Мелітополь Запорізької обл.), Завод «Арсенал »(м. Київ), Інститут проблем машинобудування (м. Харків), завод ім. Малишева (м. Харків).